Про перспективи сучасних мас-медіа або Куди рухається українська журналістика?

Щорічно Асоціація незалежних регіональних видавців України збирає рекламодавців, менеджерів і керівників напрямів регіональних видавництв з метою обговорити тренди, перспективи і можливості медіа сфери. А також поділитися як особистими прогресивними звершеннями, так і власним гірким досвідом.

Осінь поточного року не стала винятком. 18 жовтня у Києві пройшов п'ятий Всеукраїнський Медіа Конгрес. Секрети найбільш вдалих проектів медіа сфери розкрили 20 спікерів, які крім досвіду вітчизняних колег, представили і вельми корисні для наших умов зарубіжні кейси.

Сам конгрес був розподілений на три потоки. Перший присвячувався Інтернет-маркетингу для інформаційних сайтів і міських порталів. Другий – рекламі на сайтах і в принті, монетизації. Третій – поліпшенню контенту.

Незважаючи на значну кількість доповідей та кейсів різної тематики, у виступах усіх спікерів, так чи інакше, звучала загальна світова тенденція переходу ЗМІ в електронну версію. Перш за все це продиктовано надмірної зайнятістю сучасної людини. Їй просто ніколи, а головне не потрібно щодня купувати газету, якщо все, що її цікавить, знаходиться в Інтернеті.

В Україні інтернет-версії газет читають всього лише 5% читачів. Хоча тіж європейські інтернет-версії друкованих ЗМІ вже зараз практикують оплату за контент, тобто за електронну версію газети. Якщо розібратися, то це таж сама передаплата, з однією тільки різницею – газету читають на екрані комп'ютера або ноутбука. І лише керівництво Інтернет порталу вирішує, який контент робити платним, який –частково платним, або ж безкоштовним зовсім.

Для України істинна конвергентність поки залишається прекрасним далеким. Нам доведеться виконати чималий шлях, включаючи організацію самого процесу всередині редакції, роботу з контентом і, звичайно ж, навчання журналістів, щоб стати справжнім сучасним мультимедійним ЗМІ.

Мультимедійна журналістика нездійсненна без якісного визначення аудиторії видання. Дуже важливо знати – з ким ми працюємо. Сухі рейтинги не допоможуть визначити характеристики, властиві інтернет-аудиторії. Тільки чітко зрозумівши, хто саме стоїть за цими цифрами, що це за люди, ми зможемо підняти питання про монетизацію.

Монетизація контенту залишається проблемою для України. Це відбувається тому, що часто він неякісний. Ну не існує такого контенту в країні, за який люди готові були б викласти гроші! Дублюючими проектами і схожими між собою новинами нині досвідчених читачів не здивувати. В ідеалі, лідером стане той, хто «зачепить» аудиторію ексклюзивним, якісним і перевіреним контентом.

Також на даному етапі не виправдовуються надії багатьох електронних ЗМІ щодо «колосального» припливу рекламодавців. По-перше, механізм відстеження інтернет-аудиторії на сьогодні ще не розроблений. По-друге, рівень довіри читачів до реклами в Інтернеті значно поступається рівню довіри в друкованих виданнях. У зв'язку з цим, друковані ЗМІ для рекламодавців є основним джерелом доходу.

 

Багато що із сказаного на Конгрес , для України все ще складно застосовувати. Багато в чому Конгрес нагадав з'їзд спікерів, причому навіть не з інших країн, а скоріше, з інших значно високорозвинених планет. Чим це обумовлено? Швидше за все, різними показниками зростання медійних ринків у різних країнах.